поліровочка
(-и) ж.; мол., жрм. Пестл. до поліровка. Віра чекає саме цього моменту застілля, щоб узяти пляшку сухого (поліровочку) і розпочати правдиві задушевні розмови з подругами юності (Є. Кононенко, Віра, Надя, Яна).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me