поліровочка

(-и) ж.; мол., жрм. Пестл. до поліровка. Віра чекає саме цього моменту застілля, щоб узяти пляшку сухого (поліровочку) і розпочати правдиві задушевні розмови з подругами юності (Є. Кононенко, Віра, Надя, Яна).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me