1. Словник жарґонної лексики української мови

понтуватися

(-туюся, -туєшся) недок.; крим., мол.; несхвальн.

1. Поводитися таким чином, щоб привернути до себе увагу; демонструвати позірну вищість. Толя — хлопчик понтовий, бо із небагатої сім'ї. І тому понтувався ще дужче, ніж із багатих (Б. Жолдак, У режимі вставки). БСРЖ, 460.

2. Вихвалятися. БСРЖ, 460.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понтуватися — -уюся, -уєшся., недок., жарг. Проявляти у поведінці понт, поводитися гонористо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. понтуватися — Юсь, -єшся, недок. Безпідставно вихвалятися. А чого ти понтуєшся? Якби ти знала, які тут люди зібрались, то зразу ж замовкла б. Словник сучасного українського сленгу