попса

(-и) ж., збірн.; мол., жрм; несхвальн. Популярна естрадна музика низького художнього рівня. Попса — музика для лохів, биків, рогулів, тормозів, давнів (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 462; ТСРОЖ, 157.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попса — попса́ іменник жіночого роду поп-музика розм., зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. попса — (від англ. pops — естрадний, модний, популярний) загальна назва модних, популярних пісень та дисків, звичайно невисокого художнього рівня Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. попса — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що поп-музика. 2》 Про що-небудь яскраве, привабливе, але низької якості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попса — И, ж. 1. муз. Популярна музика. Звідки ще дізнаєшся, яка там непопса з'явилася? (ПіК). Поки не прийшли всім кодлом в жлобський ресторан і не занурились у безмежжя нудотворної попси (Молоко). 2. Щось погане, нецікаве, неоригінальне, стереотипне. Читав цього розкрученого Дена Брауна? Повна попса. Словник сучасного українського сленгу