1. Словник жарґонної лексики української мови

порожняк

ч.

1. -у; крим., мол.; несхвальн. Порожня розмова; беззмістовна або брехлива інформація. БСРЖ, 463; ПСУМС, 56; ЯБМ, 2, 212.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порожняк — порожня́к 1 іменник чоловічого роду поїзд, віз тощо порожня́к 2 іменник чоловічого роду сукупність незавантажених транспортних засобів збірн. Орфографічний словник української мови
  2. порожняк — див. порожній Словник синонімів Вусика
  3. порожняк — ч. 1》 род. -а. Порожній, нічим не навантажений поїзд; валка порожніх підвід; незавантажена вантажівка і т. ін. 2》 род. -у, збірн. Сукупність незавантажених транспортних засобів. 3》 род. -а. Рейс, виконуваний без вантажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порожняк — ПОРОЖНЯ́К, ч. 1. род. а́. Порожній, нічим не навантажений поїзд; валка порожніх підвід і т. ін. Минула година і друга, а поїзда все не було. Нарешті.., важко сопучи, до станції підповз довжелезний порожняк (А. Головко); * У порівн. – Цить!... Словник української мови у 20 томах
  5. порожняк — У, ч. 1. Відсутність чого-небудь. У мене повний порожняк з грошима. ◇ Їхати порожняком — їхати без пасажирів або вантажу. Жаль, що так пізно схаменулись: вони їхали порожняком, тож могли й тебе забрати. 2. Поганий настрій, нудьга. Настрій — повний порожняк. Словник сучасного українського сленгу
  6. порожняк — ПОРОЖНЯ́К, ч. 1. род. а́. Порожній, нічим не навантажений поїзд; валка порожніх підвід і т. ін. Минула година і друга, а поїзда все не було. Нарешті.., важко сопучи, до станції підповз довжелезний порожняк (Головко, II, 1957, 457); *У порівн. Цить!... Словник української мови в 11 томах
  7. порожняк — Порожняк, -ка м. 1) Извозчикъ съ пустымъ возомъ. Як що є порожняки, то може й довезуть. Полт. г. порожняком. Порожнемъ, безъ клади. Ном. № 7132. Порожняком їде. Драг. 115. 2) Сортъ горшка. Вас. 181. Словник української мови Грінченка