пофіґ
безос.-пред., кому що; мол. Байдуже; все одно. — Чесно кажучи, мені пофіґ, Дано, що тобі кепсько (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 467.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
безос.-пред., кому що; мол. Байдуже; все одно. — Чесно кажучи, мені пофіґ, Дано, що тобі кепсько (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 467.