1. Словник жарґонної лексики української мови

прикинути

(-ну, -неш) док.; мол.

1. що. Зрозуміти, взяти до відома, уявити собі щось. Прикиньте, я тут цілими днями сиджу один, з котом <...> (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Прикинути — осмислити, зрозуміти значення чогось (КСМС).

2. Подумати, спланувати щось. ПСУМС, 57.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикинути — прики́нути 1 дієслово доконаного виду додати прики́нути 2 дієслово доконаного виду підрахувати Орфографічний словник української мови
  2. прикинути — I див. прикидати II. II див. прикидати III. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикинути — ПРИКИ́НУТИ¹ див. прикида́ти². ПРИКИ́НУТИ² див. прикида́ти³. Словник української мови у 20 томах
  4. прикинути — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прикинути — Прики́нути, -ки́ну, -ки́неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прикинути — ПРИКИ́НУТИ¹ див. прикида́ти². ПРИКИ́НУТИ² див. прикида́ти³. Словник української мови в 11 томах
  7. прикинути — Прикинути, -ся см. прикидати, -ся. Словник української мови Грінченка