приколюватися
(-ююся, -юєшся) недок.
1. з когось, з чогось; мол., крим. Сміятися з кого, з чого. Приколюватися з анекдота. БСРЖ, 473; ПСУМС, 57.
2. до чого; мол. Захоплюватися чимсь; отримувати задоволення від чогось. Приколюватися до буддизму.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приколюватися — прико́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приколюватися — ПРИКО́ЛЮВАТИСЯ. Словник української мови у 20 томах