приколюватися

(-ююся, -юєшся) недок.

1. з когось, з чогось; мол., крим. Сміятися з кого, з чого. Приколюватися з анекдота. БСРЖ, 473; ПСУМС, 57.

2. до чого; мол. Захоплюватися чимсь; отримувати задоволення від чогось. Приколюватися до буддизму.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приколюватися — прико́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приколюватися — ПРИКО́ЛЮВАТИСЯ. Словник української мови у 20 томах