підкидка
(-и) ж.; крим. Крадіжка, що здійснюється з використанням підкинутого гаманця. І йти б мені наперстки крутить, / Чи на "підкидці" — лучче (П. Вольвач, Бруки і стерні). ЯБМ, 2, 175.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me