1. Словник жарґонної лексики української мови

підставлятися

(-яюся, -яєшся) недок.; жрм. Своєю поведінкою наражатися на небезпеку, неприємність, незручне становище тощо. Для Анатолія Борсюка це було, напевно, одне з найбільш складних інтерв'ю за весь час "Монологів", іноді навіть до глядацької незручності за те, як він настирливо "підставляється" під майже грубість Вульфа... (День, 5.02.1999).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підставлятися — підставля́тися 1 дієслово недоконаного виду ставитися під що-небудь; приставлятися підставля́тися 2 дієслово недоконаного виду підставляти себе під удар розм. Орфографічний словник української мови
  2. підставлятися — -яється, недок. Пас. до підставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підставлятися — ПІДСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок. Пас. до підставля́ти. Під один край корони підставляється паличка (Остап Вишня); Дівчата роздобули суниць, сметани, цукру. Все це щедро підставлялося Валентині та Вікторові (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
  4. підставлятися — ПІДСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок. Пас. до підставля́ти. Під один край корони підставляється паличка (Вишня, І, 1956, 449); Дівчата роздобули суниць, сметани, цукру. Все це щедро підставлялося Валентині та Вікторові (Руд., Вітер.., 1958, 48). Словник української мови в 11 томах