родаки

(-ів) мн.; мол.; жарт. Батьки підлітків. Зависають, в основному, в когось на хаті, де немає родаків, господарів та інших сторонніх, щоб можна було нормально відірватися (Синопсис станіславський необов'язковий). Югановы, 195.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родаки — Ів, мн. Батьки. До 12 років замок був таким, як і в усіх — ключем досередини кімнати, «нехай мала має трохи місця для особистих справ», — казали родаки (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу