розочка

(-и) ж. крим., мол. Бита (з боку дна) пляшка з гострими краями, яку тримають за шийку і використовують у бійці замість ножа. Він підняв з землі порожню пляшку з-під "Шампанського", розбив її і попрямував зі скляною "розочкою" в руці до циганів (СМ, 9.04.1999). БСРЖ, 512.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розочка — -и, ж., кул. Булочка із загнутими всередину ріжками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розочка — РО́ЗОЧКА, и, ж., кул. Булочка із загнутими всередину ріжками. Словник української мови в 11 томах
  3. розочка — Розочка, -ки ж. ум. отъ роза. Словник української мови Грінченка