розслабон

(-у) ч.; мол. Полегшення, стан задоволення. Цигарка — це не конче ознака шльондри, це розслабон, це для того, щоб не було пафосу (В. Неборак, Повернення в Леополіс); Самі татусь з матусею зможуть дозволити лише тиждень "розслабону". А потім — знову до концертно-гастрольного плуга [про Пономарьова] (УМ, 22.06.2001). БСРЖ, 504.