1. Словник жарґонної лексики української мови

рубильник

(-а) ч.; мол.; жарт. Ніс. ПСУМС, 62.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубильник — руби́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рубильник — -а, ч. Ручний пристрій для вмикання, вимикання та перемикання електричного струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рубильник — Лучниця Словник чужослів Павло Штепа
  4. рубильник — РУБИ́ЛЬНИК, а, ч. Ручний пристрій для вмикання, вимикання та перемикання електричного струму напругою до 500 вольт. Щоб вмикати і вимикати в потрібний час приймачі електричної енергії, застосовують ключі, рубильники, кнопки, вимикачі, тобто пристрої... Словник української мови у 20 томах
  5. рубильник — А, ч. Рот. Рубильник прикрий. Словник сучасного українського сленгу
  6. рубильник — РУБИ́ЛЬНИК, а, ч. Ручний пристрій для вмикання, вимикання та перемикання електричного струму напругою до 500 вольт. Рубильники встановлюють у житлових приміщеннях найчастіше на дошці лічильника і використовують для вимикання всієї квартирної сітки (Монтаж і ремонт.., 1956, 46). Словник української мови в 11 томах