слідак

(-а) ч.; крим., мол., міл. Слідчий. <...> а там, за спинами, юрмилась відставна гвардія прокурорів, слідаків, провокаторів <...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 546; СЖЗ, 94; ЯБМ, 2, 350.