сопатка

(-и) ж.

1. крим. Ніс. ЯБМ, 2, 365.

2. жрм. Обличчя. Себе вони називали людьми, решту ж, що їх годувала й зодягала, презирливо іменували фраєрами, і коли такий фраєр потрапляв до в'язниці, його не тільки можна, а й потрібно було обібрати до нитки, дати у харю, в рило, в сопатку, у вивіску за кожним принагідним випадком (А. Дімаров, В тіні Сталіна).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me