соска
(-и) ж.
1. крим., мол. Те саме, що мінетчиця. БСРЖ, 556; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 368.
2. мол.; зневажл. Дуже молода дівчина, яка виглядає вульґарно. БСРЖ, 556. // Неохайна вокзальна повія. ПСУМС, 65.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соска — со́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- соска — -и, ж. Гумова трубочка у формі соска, яку дають смоктати немовляті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соска — Липка Словник чужослів Павло Штепа
- соска — СО́СКА, и, ж. Гумова трубочка у формі соска, яку дають смоктати немовляті. Орися спросоння зацмокала губами, як дитина, що шукає соски (Григорій Тютюнник); Не треба давати дітям пусту соску. Словник української мови у 20 томах
- соска — И, ж. Проститутка (особливо та, що спеціалізується на мінеті). Бачиш, які в них нарум'янені щічки? Тільки соски так малюються (Ю. Винничук). Словник сучасного українського сленгу
- соска — СО́СКА, и, ж. Гумова трубочка у формі соска, яку дають смоктати немовляті. Знайшла [Катерина] в столику стару соску, виполоскала в теплій воді, налила молока в пляшку. Дитинча дудлило, аж молоко булькало в пляшці (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах