соска

(-и) ж.

1. крим., мол. Те саме, що мінетчиця. БСРЖ, 556; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 368.

2. мол.; зневажл. Дуже молода дівчина, яка виглядає вульґарно. БСРЖ, 556. // Неохайна вокзальна повія. ПСУМС, 65.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соска — со́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. соска — -и, ж. Гумова трубочка у формі соска, яку дають смоктати немовляті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соска — Липка Словник чужослів Павло Штепа
  4. соска — СО́СКА, и, ж. Гумова трубочка у формі соска, яку дають смоктати немовляті. Орися спросоння зацмокала губами, як дитина, що шукає соски (Григорій Тютюнник); Не треба давати дітям пусту соску. Словник української мови у 20 томах
  5. соска — И, ж. Проститутка (особливо та, що спеціалізується на мінеті). Бачиш, які в них нарум'янені щічки? Тільки соски так малюються (Ю. Винничук). Словник сучасного українського сленгу
  6. соска — СО́СКА, и, ж. Гумова трубочка у формі соска, яку дають смоктати немовляті. Знайшла [Катерина] в столику стару соску, виполоскала в теплій воді, налила молока в пляшку. Дитинча дудлило, аж молоко булькало в пляшці (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах