сотка

(-и) ж.; мол., жрм. Стільниковий телефон. Генералові хтось подзвонив по "сотці", і він махнув рукою: дій, полковнику (В. Яворівський, Вовча ферма).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сотка — Со́тка: — (разів): сотня [IV] — сота частина якої-небудь одиниці, міри [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. сотка — со́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. сотка — -и, ж. 1》 Те саме, що сотня 1). 2》 Одна сота частина якої-небудь одиниці, міри (перев. гектара, трудодня і т. ін.); міра площі присадибної ділянки, дачі та ін. (10 м x 10 м = 100 м2) 3》 тільки мн. Дуже велика кількість, безліч кого-, чого-небудь. 4》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сотка — СО́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що со́тня 1. Обходив [дід] церкву рівно сто разів, підладжуючи так, аби сотка припадала саме під схід сонця (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. сотка — И, ж. 1. Сто грам горілки. Сотка водки на душу. 2. Купюра номіналом у 100 грошових одиниць. Розміняти сотку. Словник сучасного українського сленгу
  6. сотка — СТО (кількість із 100 одиниць), СО́ТНЯ, СО́ТКА. Словник синонімів української мови
  7. сотка — Со́тка, -тки, -тці; со́тки, со́то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сотка — СО́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що со́тня 1. Обходив [дід] церкву рівно сто разів, підладжуючи так, аби сотка припадала саме під схід сонця (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  9. сотка — Сотка, -ки ж. 1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці. Чуб. 2) Нитка, низка. Сотка грибів. Радом. у. Словник української мови Грінченка