1. Словник жарґонної лексики української мови

стибрити

(-рю, -риш) док.; крим., жрм. Украсти. <...> Степан, голодне барило, надкушував добрий десяток пиріжків і облизував повидло, радесенький, що ніхто не стибрить <...> (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 2, 381.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стибрити — див. красти Словник синонімів Вусика
  2. стибрити — Рю, -риш, док., див. скомунячити. Словник сучасного українського сленгу