стиляга
(-и) ж.
1. жрм; жарт.-ірон., заст. (50-і роки XX ст.). Молода людина, яка наслідує західну моду. Тоді, у п'ятдесятих роках, серед молоді з'явилися дженджики, прозвані "стилягами", які вважали себе взірцем вишуканості й елегантності, зачіску собі робили у вигляді так званого "кока", носили вузькі штани й картаті піджаки (В. Шовкун, Система проти "я"); Але він прощав їм, фантазерам і мрійникам, стилягам, любителям рок-н-ролу, талановиті утопічні ідеї яких гинули у боротьбі наукових сил разом з їхніми носіями (В. Тарнавський, Порожній п'єдестал).
2. мол. Те саме, що стильняк. Напідпитку два стиляги / Крутять фіфочку руду <...> (Ю. Позаяк, Шедеври).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стиляга — стиля́га іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- стиляга — див. франт, фат, фертик, піжон, нарядний Словник чужослів Павло Штепа
- стиляга — СТИЛЯ́ГА, и, ч. і ж., розм., заст. Зневажлива назва людини з підвищеним інтересом до модного стилю одягу та манерами, смаками, які не відповідають загальноприйнятим нормам, без громадських інтересів. Входить Вольдемар. Словник української мови у 20 томах
- стиляга — -и, ч. і ж., розм., заст. Про людину з підвищеним інтересом до модного стилю одягу та манерами, смаками, які не відповідають загальноприйнятим нормам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стиляга — ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст. Словник синонімів української мови
- стиляга — СТИЛЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Зневажлива назва людини з підвищеним інтересом до модного стилю одягу та манерами, смаками, які не відповідають загальноприйнятим нормам, без громадських інтересів. Входить Вольдемар. Словник української мови в 11 томах