сурло

(-а, -а) с.

1. крим. Обличчя. БСРЖ, 575; СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 397.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурло — див. ПИКА. Словник синонімів Караванського
  2. сурло — див. лице Словник синонімів Вусика