тугрики

(-ів) мн.) жрм; жарт. Гроші. Я одніс одержані "тугрики" в ощадкасу і ще дорогою, пам'ятаю, подумав: а чи не справити Марійці весільну сукню? (А. Дімаров, Містечкові історії); Я віддав сусідові куртку за ті самі гроші, за двісті зелених американських тугриків (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія); Однак, якщо пан чи пані перекачали "тугрики" незаконно за кордон, до них Феміда буде більш суворою (якщо викриє): рахунки конфісковуватимуть (ПіК, 2001, № 13). БСРЖ, 601; ЯБМ, 2, 434.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me