тупорилий

(-а, -е) крим., жрм; зневажл. Дурний; недотепний. На тебе недовірливо зиркають молоді намакіяжені мармизи дівчаток-продавчинь із дурненькими суворими оченятами, наче хочуть сказати, що лох тупорилий до нас завітав <...> (А. Дністровий, Невідомий за вікном). ЯБМ, 2, 435.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тупорилий — тупори́лий прикметник Орфографічний словник української мови
тупорилий — ТУПОРИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має тупе, широке рило, тупу, широку морду. Капітан посміхається і показує фото .. тупорилого, клаповухого здоровенного пса (з газ.); Тупорила золота рибка з великими прозорими вусами підпливла до скла (В. Собко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
тупорилий — А, -е. Дурний. Інга, вівця тупорила, знову віртуозно з'їжджає з розмови, тому мушу її обережно, аби не помітила, акуратно підштовхувати, кажучи «продовжуй» (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
тупорилий — -а, -е. 1》 Який має тупе, широке рило, тупу, широку морду. 2》 перен., зневажл. Нерозумний, некмітливий, дурний. 3》 розм. Який має тупу, широку передню частину (про предмет). Великий тлумачний словник сучасної мови
тупорилий — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм. Словник синонімів української мови
тупорилий — ТУПОРИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має тупе, широке рило, тупу, широку морду. Капітан посміхається і показує фото.. тупорилого, клаповухого здоровенного пса (Рад. Укр., 20. Словник української мови в 11 томах
тупорилий — Тупори́лий, -а, -е Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази. Шевч. Словник української мови Грінченка