1. Словник жарґонної лексики української мови

усиновити

(-влю, -виш) док., кого; мол.; жарт. Дати комусь грошей. Мало тебе нагодувати, тебе ще й усиновити? ПСУМС, 72.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усиновити — усинови́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. усиновити — [ўсиеновитие] = всиновити -ноуўл'у, -виш, -виемо, -виете, -оўл'ат'; нак. -ви, -ноув'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. усиновити — УСИНОВИ́ТИ див. усиновля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. усиновити — див. усиновляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. усиновити — УСИНОВИ́ТИ див. усиновля́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. усиновити — Усиновити см. усиновляти. Словник української мови Грінченка