фауст

(-у) ч.; мол. Пляшка алкогольного напою місткістю 0,7-0,8 л. <...> "більшовик" (пляшка міцного вина місткістю 0,8 літра. Вона ж "бомба", "фаустпатрон" або просто "фауст") <...> (В. Діброва, Бурдик). ПСУМС, 72.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Фауст — Фа́уст іменник чоловічого роду, істота літературний персонаж Орфографічний словник української мови
  2. фауст — А, ч., див. фауст-патрон. Словник сучасного українського сленгу
  3. Фауст — Герой легенди про повернення молодості (прообраз — нім. астролог та алхімік XV/XVI ст. Йоганнес Фауст); символ невмирущого прагнення пізнати життя; герой численних літературних (Й.В. Ґете, Т. Манн) та музичних (опери Е. Берліоза, Ш. Ґуно, симфонія Ф. Ліста) творів. Універсальний словник-енциклопедія