фацет

(-а) ч.; мол.; зах. Молодий чоловік, хлопець. Визнаю — / я став у чергу фацетів зарослих <...> (В. Неборак, Розмова зі слугою). ПСУМС, 72.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фацет — Фа́цет: — зневажлива назва жартівника, несерйозної людини [21] — зневажлива назва несерйозної людини [IV] — молодик, парубок [55] Словник з творів Івана Франка
  2. фацет — фаце́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. фацет — ФА́ЦЕТ. ФАЦЕ́Т, а, ч., спец. 1. Скошений край стереотипу або кліше, призначений для кріплення їх на підставці чи формному циліндрі. Рівний фацет. 2. Дефект відлитих рядків. Фацет шрифту. Словник української мови у 20 томах
  4. фацет — фа́цет (фа́цит) чолов'яга, мужчина (м, ср, ст): Аж ту фацит в циліндері мою Маньку взяв І ду таньцю вже сі бере, так якби ю знав (із пісні); -І шо то за фацет? – Який? – А той, шо сто́ї біля буди з пивом. Знаєш його? (Авторка)||ґосьць ◊ присті́йний фа́цет → пристійний ◊ рі́зати фа́це́та → різати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. фацет — -а, ч., спец. 1》 Скошений край стереотипу або кліше, призначений для кріплення їх на підставці чи формному циліндрі. 2》 Дефект відлитих рядків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фацет — фаце́т (від франц. facette – грань) 1. Скошений край стереотипу або кліше, призначений для кріплення їх на підставці чи формному циліндрі. 2. Дефект відлитих рядків (рельєфне зображення, або очко в літері не доходить до краю ніжки). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фацет — ФАЦЕ́Т, а, ч., спец. 1. Скошений край стереотипу або кліше, призначений для кріплення їх на підставці чи формному циліндрі. 2. Дефект відлитих рядків. Словник української мови в 11 томах