фейс
(-а) ч., мн. фейси; мол. Обличчя. Ноги в неї криві, волосаті, груди обвислі, задниці воопше нема, волоссячко облізле, зате фейс, як у моделі (Синопсис станіславський необов'язковий); Фейсом на торт (УМ, 21.06.2001); Приємно роздивлятися на звороті обкладинки знайомі мистецькі фейси (Книжник, 2001, № 6). БСРЖ, 636; ПСУМС, 72.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фейс — А, ч. Обличчя. Доща, дуже-дуже кохає, що вона його хоче... Дощ на те все залився буйним сміхом їй прямісінько у фейс (Л. Дереш). ◇ Фейсом об тейбл — погроза побити. Словник сучасного українського сленгу