1. Словник жарґонної лексики української мови

фенечка

(-и) ж.

1. сист. Намисто, браслет із шкіри, бісеру, обов'язковий атрибут зовнішності хіпі. Моє щастя не різало вени, може — фенечки на зап'ястях (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня). <...> він — із купою старечих заморочок / з нетлями у кишенях піжами / з фенечками на жилавих зап'ястях<...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); БСРЖ, 623.

2. мол.; частіше мн. фенечки. Будь-яка прикраса, дрібний аксесуар. Я вийшла у своєму повсякденному вигляді, тобто волосся "у хвостик", повні руки "фенечок", штани-кльош (ПіК, 2001, № 5). БСРЖ, 623; СЖЗ, 106; ТСРОЖ, 232.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фенечка — И, ж., хіп., див. фенька. На мені: облипаючі штани, піджак на голе тіло, ірокез на голові, фєнєчки, великі шузи (Єва). Словник сучасного українського сленгу