феня
(-і) ж., мол.1. крим. Злодійський і тюремний жарґон. Автор же пропонує сприйняття головного героя своїх романів нам із вами, кому — серйозно і філософічно, кому — на фені "па панятіям" (Книжник, 2001, № 7), І не буде пророцтв, буде "феня" (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 624; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 464
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me