1. Словник жарґонної лексики української мови

флакон

(-а) ч.; мол. Пляшка із спиртним. ПСУМС, 73.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флакон — флако́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. флакон — Пляшечка, плящинка, див. флякон Словник чужослів Павло Штепа
  3. флакон — ФЛАКО́Н, а, ч. Пляшечка (перев. для парфумів, ліків тощо). Ляля, понюхавши і міцно заткнувши флакон, знову поклала його під голови і лягла (О. Гончар); Біля діла треба бути, Коли бої навколо йдуть... Словник української мови у 20 томах
  4. флакон — У, ч. Пляшка. Флакон коньяку. Словник сучасного українського сленгу
  5. флакон — -а, ч. Пляшечка (перев. для парфумів, ліків тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. флакон — ПЛЯ́ШЕЧКА (невелика пляшка), ШКА́ЛИК заст., КАЛАМА́Р заст.; ФЛАКО́Н, СЛО́ЇК, СЛОЙ (для ліків, парфумів тощо). У пляшечці з-під ліків масно поблискувала олія (Л. Первомайський); Зашкарублі селянські долоні вибивають з монопольських шкаликів корки (М. Словник синонімів української мови
  7. флакон — ФЛАКО́Н, а, ч. Пляшечка (перев. для парфумів, ліків тощо). Ляля, понюхавши і міцно заткнувши флакон, знову поклала його під голови і лягла (Гончар, Земля.. Словник української мови в 11 томах