фрей

(-я) ч.; крим.

1. Багата людина. БСРЖ, 632; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.

2. несхвальн. Людина, яка тримається гордовито; гордій. БСРЖ, 632; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.

3. Табірний інтелігент. СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.

4. несхвальн. Недосвідчений злодій. СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.

5. Чоловік, хлопець. — Ти, фрей, зараз же дістань пару пляшок горілки, а твою телицю ми залишаємо під заставу... (М. Омельченко, Свято біди).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me