фрея

(-ї) ж.; крим. Жінка, яку залишив чоловік або співмешканець. БСРЖ, 632; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 476.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фрея — див. Фрейя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. фрея — фре́я див. фрейя Словник іншомовних слів Мельничука