фінгал

(-а) ч.; мол.; жрм. Синяк. Він по-фраєрськи ноги закинув одна на другу. Чувак. Має під оком фінгал. Любить си бити? (Р. Кухарук, Любити хлопчика). * Образно. Коли ранок туман прикладає до свіжих фінгалів <...> (А. Охрімович, Фанданго криці). БСРЖ, 626.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фінгал — фінга́л іменник чоловічого роду синець, ґуля розм. Орфографічний словник української мови
  2. фінгал — А, ч. Синець під оком. Хто тобі фінгал під око поставив? Словник сучасного українського сленгу
  3. фінгал — -а, ч., розм. Синець під оком, навколо ока. Великий тлумачний словник сучасної мови