фіґня

(-і) ж., мол., несхвальн.

1. Дурниця, нісенітниця Астрологи завше морозять фіґню. (С. Пантюк: Іменник). БСРЖ, 625; ПСУМС, 73; ТСРОЖ, 234.

2. Щось погане, низької якости, те, що викликає несхвалення. Шкільна реформа, по-моєму, — фіґня (Запис 2000 р.). БСРЖ, 625.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me