1. Словник жарґонної лексики української мови

хавчик

(-а) ч. мол. Їжа, харчі. — Хавчик нам з волі передали? (С. Бортніков, Літературний проєкт "Спецагенти"); <...> самотній нічний кіоск, обвішаний невеликими кольоровими лампочками, де продається пиво, цигарки, алкоголь та дрібний хавчик (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 638; ПСУМС, 74.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хавчик — А, ч. Їжа. Зварили хавчик. Закопали і тут допиту фляжку (Інтернет). Перед наметом розкидані тарілки з рештками хавчика, ложки, кружки, гранчаки, пляшки тощо... (Інтернет). Де у Львові класний хавчик? (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу