халдей
(-я) ч.
1. крим., мол. Офіціянт. <...> він допив каву, поклав на стіл купюру. — Віддаси халдеєві, скажеш — від мене (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.
2. крим. Людина на побігеньках. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.
3. крим. Учитель загальноосвітньої школи при виправно-трудовій установі. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me