хамло

Значення в інших словниках

1. хамло — хамло́ 1 іменник середнього роду хмиз діал. хамло́ 2 іменник чоловічого або середнього роду, істота хам, хамка лайл. Орфографічний словник української мови
2. хамло — див. грубий; нахабний; хам; хмиз Словник синонімів Вусика
3. хамло — ХАМЛО́¹, а́, с., збірн., діал. Галуззя, хмиз. Вони й почали ховатися: ведмідь лізе на дерево, вовк сідає за кущем, кабан риється у хамло, а зайчик лізе в кущ (з казки). ХАМЛО́², а́, ч. і ж., розм., лайл. Те саме, що хам і ха́мка. Словник української мови у 20 томах
4. хамло — I -а, с., збірн., діал. Галуззя, хмиз. II -а, ч. і ж., розм., лайл. Те саме, що хам і хамка. || Вайлувата, незграбна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хамло — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм. Словник синонімів української мови
6. хамло — ХАМЛО́¹, а́, с., збірн., діал. Галуззя, хмиз. Вони й почали ховатися: ведмідь лізе на дерево, вовк сідає за кущем, кабан риється у хамло, а зайчик лізе в кущ (Укр. дит. фолькл., 1962, 119). ХАМЛО́², а́, ч. і ж., заст., розм., лайл. Словник української мови в 11 томах
7. хамло — Хамло́, -ла с. 1) Мелкія вѣтки, прутья. Кабан риється у хамло, а зайчик лізе у кущ. Рудч. Ск. І. 24. Їздили вони в ліс, набрали там на вози хамла і везуть. Драг. 175. 2) м. Неуклюжій, неотесанный человѣкъ. Він такий хамло, поки дочвала, то й сонце зайде. Словник української мови Грінченка