ханурик
(-а) ч.; жрм; зневажл.
1. Брудна, погано одягнена, фізично слаба людина. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108.
2. Алкоголік. <...> подібні дива пояснювались магнетизмом Лаври, котра зманювала особистостей: <...> художника в павільйоні ганчір'яних декорацій, хануриків, що, гортаючи Кафку, жбурляли на кручі одеколонні пляшки <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 642; ЯБМ, 2, 485.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me