1. Словник жарґонної лексики української мови

харіус

(-а) ч.; крим.

1. Дім, у якому мешкають близькі, рідні. СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643.

2. Жінка як сексуальна партнерка. БСРЖ, 643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харіус — ха́ріус іменник чоловічого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
  2. харіус — ХА́РІУС, а, ч. Цінна прісноводна риба родини харіусових ряду лососеподібних. У численних гірських потоках Карпат, особливо в Білій Тисі і Пруті, водиться майже половина всіх видів прісноводних риб нашої республіки, зокрема форель, харіус, бичок... Словник української мови у 20 томах
  3. харіус — -а, ч. Цінна прісноводна риба родини харіусових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. харіус — ха́ріус (фін. harjus, від норв. harr) рід риб родини харіусових. Поширені в річках Європи. Об’єкт промислу. Інші назви – пир, пирьок. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. харіус — ХА́РІУС, а, ч. Цінна прісноводна риба родини харіусових. У численних гірських потоках Карпат, особливо в Білій Тисі і Пруті, водиться майже половина всіх видів прісноводних риб нашої республіки, зокрема форель, харіус, бичок, усач балканський, лосось дунайський і т. д. (Знання.., 6, 1973, 32). Словник української мови в 11 томах