1. Словник жарґонної лексики української мови

хахар

(-я) ч.; жрм. Коханець, співмешканець. Ото вже як завели мову про чоловіків та хахарів <...> (В. Врублевський, Тріщини).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хахар — ха́хар вул. 1. волоцюга, хуліган (ст) 2. підла, непорядна людина; негідник (ст)|| = креатура Лексикон львівський: поважно і на жарт