1. Словник жарґонної лексики української мови

ходуля

(-і) ж., частіше мн. ходулі, -ів; крим. Нога. БСРЖ, 651; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 497.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходуля — ходу́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ходуля — ХОДУ́ЛЯ див. ходу́лі. Словник української мови у 20 томах
  3. ходуля — див. ходулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ходуля — ДИ́БИ (дві довгі жердини з набитими приступками, на яких ходять), ХОДУ́ЛІ, ХІ́ДЛІ діал., ХІДЛЯКИ́ діал. Він, обіп'явшись білим простирадлом та ставши на сукуваті диби-ходулі, ішов по садках полохати закоханих (О. Словник синонімів української мови
  5. ходуля — ХОДУ́ЛЯ див. ходу́лі. Словник української мови в 11 томах