1. Словник жарґонної лексики української мови

хрон

(-а) ч.

1. мол., жрм; зневажл. Алкоголік, п'яниця. "А Джек Лондон <...>!Він теж був страшенний хрон!.." (О. Яровий, Чекання несподіванки). ПСУМС, 76.

2. нарк. Наркоман, який систематично вживає наркотики. ПСУМС, 76.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрон — А, ч. 1. Хронічний наркоман або алкоголік. Міхаїл Комар був київським хроном, відомим у своєму мікрорайоні на Ширмі завдяки своїй алкоголічній народній мудрості (С. Пиркало). 2. Людина, що має будь-які хронічні захворювання. Словник сучасного українського сленгу
  2. хрон — Хрон, -ну м. 1) = хрін. Наїдку, як з хрону. Мнж. 168. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 68. Словник української мови Грінченка