хрущоба

(-и) ж.; жрм; ірон.-зневажл.

1. П'ятиповерховий будинок з малометражними квартирами, побудований всередині 50-х — 60-х рр., за часів правління М. С. Хрущова. Ми ув'язнені тут — / між "хрущоб" і соборів Мазепиних<...> (О. Забужко, Диригент останньої свічки). БСРЖ, 656; ТСРОЖ, 243; ТСРЯ, 662.

2. Малоґабаритна квартира у такому будинку. Разом ходили до оперного. Слухали Едіт Шаф у його двокімнатній "хрущобі" (С. Антонишин, Тюльпани на вісімнадцяте). БСРЖ, 656; ТСРОЖ, 243.