цепура

(-и) ж.; крим., мол. Масивний золотий ланцюг, який носять на шиї. Получка, обручка і цепура щезли, як "з білих яблонь дим" (з пісні гурту "Брати Гадюкіни"). БСРЖ, 661; ПСУМС, 76; ЯБМ, 2, 515.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me