1. Словник жарґонної лексики української мови

цинкувати

(-ую, -уєш) недок.; крим.

1. Говорити. БСРЖ, 662; СЖЗ, 111.

2. Непомітно передавати крадене. БСРЖ, 662; СЖЗ, 111.

3. Спостерігати за працівниками міліції. БСРЖ, 662; СЖЗ, 111.

4. мол. Спостерігати за кимсь, чимсь. БСРЖ, 662; ПСУМС, 77; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 517.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цинкувати — цинкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. цинкувати — ЦИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії. Словник української мови у 20 томах
  3. цинкувати — цинкува́ти вул. пильнувати, стежити (м, ср, ст)||цинклювати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. цинкувати — -ую, -уєш, недок., перех., мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цинкувати — ЦИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії. Словник української мови в 11 томах