чувишка

(-и) ж.; мол. Пестл. до чувиха. — Їх, яка чувишка, з такою і прошвирнутися бульваром не сором! — сказав Сашко <...> (М. Омельченко, Свято біди).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me