1. Словник жарґонної лексики української мови

шанхай

(-ю) ч.

1. крим. Злодійське кубло. БСРЖ, 682; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 546.

2. жрм. Самовільно забудована окраїна міста. Крок — / Захоплює щастя солодкими спазмами. Бо мрія, бо ти. Бо "Шанхай" і димок. / І все уже є. / — хоч нічого й не сказано... (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 682; СЖЗ, 114; ЯБМ, 2, 546.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Шанхай — Шанха́й іменник чоловічого роду місто в Китаї Орфографічний словник української мови
  2. Шанхай — Шанха́й, -ха́ю, в -ха́ї (м.); шанха́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)