шиз
(шиза) ч., мн. шизи, -ів; мол. Те саме, що шиза 2. Поете-соплісте, / Нецікаво ж за сльози сісти. / Більше користи — / За формальний шиз / Весело в зоні повіс-ит-ись (С. Либонь): — Шизи! Ну вийди, скажи розумно, сядь почесно. Ні, закортіло йому націоналізму нам підкинути (Л. Федорук, Хомут). * Образно. Він бачить холодні / зелені зірки / І в оці / горить жовтий шиз (Ю. Позаяк).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шиз — ШИЗ, а, ч., зневажл., лайл. Те саме, що шизофре́нік. Шиз, Жадюга! .. Словом, шваль, кримінальна дрібнота, рецидивістський набрід (із журн.); А втім, з шизофреніками цікавіше, ніж з графоманами. Шизи не такі пробивні. І з ідеями (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах
- шиз — ч., розм. 1》 род. -у.Нервовий зрив. 2》 род. -а. Те саме, що шизик. Великий тлумачний словник сучасної мови