1. Словник жарґонної лексики української мови

шкраб

(-а) ч., мн. шкраби, -ів, мол. Взуття. ПСУМС, 80.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкраб — ШКРАБ¹ див. шкра́би. ШКРАБ², а, ч., діал. 1. Пиріг, тістечко. 2. Страва: мука, змішана з яйцями й запечена. Словник української мови у 20 томах
  2. шкраб — шкраб іменник чоловічого роду, істота шкарбан частіше вживається у множині шкраб іменник чоловічого роду шкарбан частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
  3. шкраб — шкраб 1. хлопчина (ср, ст)|| = бейлик 2. шк. учень молодших класів (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. шкраб — ВЗУТТЯ́ збірн. (вироби зі шкіри, гуми, парусини тощо на твердій підошві для носіння на ногах); ШКАРБАНИ́ (ШКАРБУНИ́) мн., розм., ШКРА́БИ мн., діал., ШЛАПАКИ́ мн., діал. (старе, стоптане, порване взуття). Курбала довго вовтузився на кухні,.. Словник синонімів української мови
  5. шкраб — ШКРАБ див. шкра́би. Словник української мови в 11 томах
  6. шкраб — Шкраб, -ба м. 1) Родъ кушанья: мука, перебитая съ яйцами и запеченная въ рынкѣ. Гайс. у. 2) = шкарбан 1. Гол. Од. 57. Однімав шкраби на всю свою родину. Гн. II. 28. Словник української мови Грінченка