шмара

(-и) ж.

1. крим., мол.; зневажл. Жінка легкої поведінки; повія. Вони виповзли звідкись із пітьми, наче з місячного кратера<...> — двоє пацанів, пострижених під полубокс, і одна шмара з початою пляшкою в руці (Андрухович Ю. Центрально-східна ревізія). БСРЖ, 696; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 563.

2. крим., мол. Дівчина, жінка. БСРЖ, 696; ПСУМС, 81; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 563.

3. крим. Коханка, співмешканка злодія. БСРЖ, 696; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 563.

4. нарк. Гашиш. БСРЖ, 696; СЖЗ, 116.