шмаровоз

Значення в інших словниках

1. шмаровоз — Мастильник; П. задрипанець, НЕХЛЮЙ, ЗАМАЗУРА; Л. нікчема, гнида, шмаркач, холуй. Словник синонімів Караванського
2. шмаровоз — див. брудний; неохайний; підлабузник Словник синонімів Вусика
3. шмаровоз — ШМАРОВО́З, а, ч., заст., розм. Той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем. “Не князь я! – гірше шмаровоза, І дам собі урізать носа. Коли Еней Латину зять” (І. Котляревський); // Забруднена чи в брудне одягнена людина. Словник української мови у 20 томах
4. шмаровоз — шмарово́з іменник чоловічого роду, істота той, хто змащує вози арх. Орфографічний словник української мови
5. шмаровоз — шмарово́з (сма́рово́з, шмірово́з) неохайна, брудна людина; нечупара (м, ср, ст)|| = киринник Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. шмаровоз — -а, ч., заст., розм. Той, хто змащує вози та буває забруднений мазутом чи дьогтем. || Забруднена чи одягнена в брудне людина. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шмаровоз — Шмарово́з = смарово́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шмаровоз — ШМАРОВО́З, а, ч., заст., розм. Той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем. "Не князь я! — гірше шмаровоза, І дам собі урізать носа. Коли Еней Латину зять" (Котл., І, 1952, 179); // Забруднена чи в брудне одягнена людина. Словник української мови в 11 томах
9. шмаровоз — Шмаровоз, -воза м. 1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257. 2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458. Словник української мови Грінченка